Балуєв Олександр Миколайович: біографія, карєра, особисте життя

Уродженець столиці нашої Батьківщини і виходець із сім’ї кадрового військовослужбовця — Олександр Миколайович Балуєв — зробив свій свідомий вибір на користь творчої кар’єри, виключно завдяки своїй витонченій і інтелігентної матері. Саме вона змогла виховати в сина любов до лицедійства, яку він згодом дуже вдало втілив у життя.

Популярний актор театру і кіно Олександр Балуєв – сьогодні добре відомий у всьому пострадянському просторі, завдяки своєму насиченому послужним списком, в який входить близько сорока театральних проектів та більше ста кіноробіт.

Біографія і кар’єра Олександра Миколайовича Балуєва

6 грудня 1958 року в столиці нашої Батьківщини з’явився на світ майбутній кумир мільйонів вітчизняних шанувальників. У шкільні роки Олександр активно займався спортом. Проте любов до театрального життя, яку йому наполегливо культивувала мати, не дивлячись на бажання батька бачити в синові продовжувача сімейної військової традиції, превалювала над усіма іншими доказами.

А тому після отримання атестата про середню освіту Балуєв подав документи в Щукінське училище, де несподівано для самого себе провалив іспити. А далі була протягом року робота помічником освітлювача на «Мосфільмі» і отримання студентського квитка МХАТ, де на курсі у П. В. Массальского і В. М. Тарханова він отримав базову акторську освіту.

Через майбутню строкової служби Балуєв був змушений після закінчення Вузу влаштуватися в трупу Театру Радянської армії. Тут він протягом шести років виходив на підмостки в якості учасника в спектаклях: «Дама з камеліями», «Стріла Робін Гуда» і «Годинник без стрілок». А в 1986 році він перейшов в Театр імені Єрмолової, де служив до кінця «вісімдесятих», після чого взагалі залишив театр, зробивши акцент саме на кінематограф.

Короткі епізоди в картинах 1981-1983 років хоч і не принесли популярності Олександру Балуеву, зате сформували у нього любов до знімальному майданчику. А вже в 1984 році стрічка «Єгорка», де актор зіграв роль командира катера, стала для нього по суті кінодебютом. Справжня слава до актора прийшла після виходу в прокат картини Станіслава Говорухіна «Благословіть жінку» (2003), де його персонаж – брутального капітана Ларевича – був гідно оцінений кінематографічної громадськістю.

Дивіться також:  Кім Бесінджер: біографія, карєра, особисте життя

Нинішня фільмографія Олександра Миколайовича налічує вже сто десять кіноробіт, серед яких хочеться виділити наступні: «Дружина керосинщика» (1988), «Мусульманин» (1995), «Миротворець» (1997), «Антикілер» (2002), «Вечірній дзвін» (2003), «Загибель імперії» (2005), «1612: Хроніки Смутного часу» (2007), «Кандагар» (2010), «Жуків» (2012), «Дві зими і три літа» (2014), «Герой» (2016), «Софія» (2016), «Ковчег» (2017), «Три сестри» (2017), «Демон революції» (2017).

Особисте життя актора

За плечима сімейного життя Олександра Миколайовича Балуєва є один розірваний шлюб з польською журналісткою Марією Урбановской. У цьому сімейному союзі, продлившемся фактично протягом десяти років була народжена дочка Марія-Анна. Шлюб був розірваний в 2013 році, що було великою несподіванкою для громадськості, адже імідж міцного сім’янина був твердо закріплено за популярним артистом.

В даний час ходять чутки, що роман з художником-гримером Ольгою Матвійчук (матір’ю музиканта Гліба Матвійчук) може перерости в щось більше. Однак пара обережно ставиться до заяв на цей рахунок, що створює навколо цих відносин ще більшу кількість домислів.