Біньямін Нетаньяху: біографія, творчість, карєра, особисте життя

Біньямін Нетаньяху прославився як ізраїльського політика і дипломата, який двічі зміг утриматися на посаді прем’єр-міністра. Також він очолює партію «Лікуд» і входить до складу членів Кнесету.

Біографія Біньяміна Нетаньяху

Біньямін Нетаньяху з’явився на світ 21 жовтня 1949 р. в Тель-Авіві. Його батько Бенціон Нетаньяху (Милейковский) мав статус професора історичних наук і займав посаду особистого секретаря Зєева Жаботинського. У 1950-1960-х рр. родина по черзі проживала на території США та Ізраїлю, де Бенціон займався викладацькою діяльністю.

У Біньяміна було два брати.Старший (Йонатан) загинув, беручи участь у визвольних заходах ізраїльських заручників на території Энтебба. Молодший брат Ідо став лікарем-радіологом, письменником.

Проживаючи в Америці, в 1967р. Біньямін закінчив середню школу, після чого повернувся в Ізраїль з метою проходження служби в Армії. Юнак був визначений у диверсійно-розвідувальну структуру Сайрет-Маткаль. За час служби Біньямін брав участь у кількох військових операціях. Пару раз в ході них був поранений. У 1972 р. закінчив службу в капітанському званні.

Після цього Він повернувся в Америку, щоб здобути профільну освіту. У 1977 р. йому була присуджена ступінь архітектурного бакалавра в Массачусетському технологічному інституті (MIT). А вже в 1977 р. Біньямін став магістром менеджменту, після чого зайнявся вивченням політології в Гарвардському університеті і в MIT. Паралельно навчанню молодий чоловік займався трудовою діяльністю в Бостонської консалтингової групи. У 1973 р. Біньяміном була пауза в навчанні, щоб взяти участь у боях на Голанських висотах і на території Суецького каналу.

Кар’єра Нетаньяху

У 1977 р., отримавши вищу освіту, Нетаньяху повернувся на батьківщину. У період з 1976 по 1982 рр. він працював у галузі приватного бізнесу. Спочатку молодий чоловік був радником з міжнародних питань в організації Boston Consulting Group. Потім зміг посісти місце в раді директорів компанії «Рим таасийот ЛТД».

Біньяміном Нетаньяху написано кілька творів, пов’язаних із суспільно-політичною тематикою. Він є основоположником по вирішенню питань терору. У 1982-1984 рр. Беньямін обіймав посаду Генерального консула Ізраїлю в Америку, а в 1984-1988 рр. – посла ООН. У 1988-1990 рр. Він працював заступником міністра закордонних справ, з 1990 по 1992 рр. – заступником міністра в уряді, в 1993 р. – лідером партії «Лікуда» і опозиційним головою. У 1996 р. був обраний прем’єр-міністром країни.

У сфері економіки Біньямін Нетаньяху просував політику лібералізації, коснувшуюся, в першу чергу, валютної сфери. Були приватизовані державні концерни, істотно знизилися показники бюджетного дефіциту.

Після програшу на виборах Ехуду Бараку в 1999 р Біньямін йде з політики і починає читати лекції в американських ВУЗах, виступати на міжнародних форумах. Крім того, деякий час він обіймав посаду радника в декількох великих фірмах, пов’язаних зі сферою високих технологій.

Напередодні виборів, які повинні були пройти в 2003 р., Нетаньяху повертається в політичну сферу, але програє Аріелю Шарону у виборах лідера «Ликуды». У 2002 р. новоспечений глава партії призначає Біньяміна міністром закордонних справ, а в 2003 р. – міністром фінансів.

Фінансова політика Біньяміна полягала в наступному:

  • зниження податків і державних витрат;
  • скасування монополій;
  • скорочення соцвиплат.

Реформи Нетаньяху призвели до скорочення рівня безробіття, значного зростання економіки країни.

У 2005 р., перед введенням в експлуатацію плану розмежування, політик в знак протесту залишає уряд і очолює внутрішньопартійну опозицію. У цьому ж році Шарон покидає «Лікуду», разом з ним йдуть і його прихильники. Спільно вони починають займатися створенням партії «Кадіма».

Нетаньяху стає главою «Ликуды» і кандидатом у прем’єр-міністри. У 2006 р. партія виграє 12 місць на виборах і відмовляється від приєднання до блоку під керівництвом Ехуда Ольмерта. Після формування уряду Біньямін обирається опозиційним лідером.

У 2009 р. на депутатських виборах «Лікуда» під керівництвом Біньяміна займає 27-е місце в парламенті. Лідеру блоку президентом Шимоном Пересом дається указ створити новий уряд. Тоді Біньямін робить пропозицію Ципі Лівні приєднатися до національної єдності. Однак Зливи відмовляється від нього. Основною причиною цього є незгода Нетаньяху включити програму «Дві країни заради двох народів» основну урядову документацію.

Створене Біньяміном новий уряд стало одним з найбільших в історії країни. До нього увійшли 30 міністрів і 9 заступників від різних партій. Це стало нововведенням, запровадженим Нетаньяху.

Особисте життя і здоров’я політика

Політик був одружений тричі. Його обраницями с
тали:

  • Міріам Вейцман
  • Флор Кейтс
  • Сара Бен-Артси
  • Зі своєю першою дружиною Міріам Біньямін познайомився під час роботи в США. Після розлучення у них залишилася спільна дочка Ноа. Другою дружиною Біньяміна в 1982 р. стала Флор Кейтс. А вже в 1991 р. Нетаньяху реєструє третій шлюб з дочкою ізраїльського педагога Шмуеля Бен-Арци Сарі. Професійна діяльність жінки пов’язана зі службою психологічної підтримки в Єрусалимі. Сара народила чоловікові двох синів (Яїра і Авнера).

    У 2013 р. Біньямін Нетаньяху переніс оперативне втручання по видаленню грижі. Проте він досить швидко реабілітувався і знову повернувся на своє робоче місце, зайнявши активну позицію у вирішенні державних справ як усередині Ізраїлю, так і за її межами.