Флюанксол: інструкція по застосуванню, аналоги препарату

Лікарський засіб «Флюанксол» належить до групи нейролептиків. Препарат має виражену антипсихотичну, а також активує, антидепресивну та анксіолітичну дію. В аптеках ліки продається виключно за рецептом.

Склад і форма випуску

Діючою речовиною препарату «Флюанксол» є дигідрохлорид флупентиксола, у кожній таблетці міститься 5.84 мг, що відповідає 5 мг флупентиксола. Лікарський засіб випускається у вигляді коричнево-жовтих, овальних таблеток, вкритих цукровою оболонкою. При виготовленні використовуються моногідрат лактози, картопляний крохмаль, желатин, тальк і магнію стеарат. До складу оболонки входять желатин, сахароза поліруючий віск Capol, що представляє собою суміш білого бджолиного воску і карнаубского воску) та інші допоміжні речовини.

У таблетованій формі препарат може мати різну дозування — 0,5 мг, 1 мг або 5 мг. Упаковка «Флюанксолу» включає в себе 100 таблеток, які поміщені в пластикові контейнери.

Лікарський засіб також випускається у вигляді розчину, призначеного для внутрішньом’язових ін’єкцій, у дозі 20 мг і 100 мг. У кожній ампулі міститься 1 мл розчину. Залежно від дозування, упаковка може включати одну або десять ампул.

Фармакологічна дія

Діюча речовина препарату «Флюанксолу» є похідним тиоксантена, що входять у групу антипсихотичних засобів (нейролептиків). Виражену антипсихотичну дію, його активуючий, антидепресивний та анксіолітичний ефекти препарату пов’язані зі здатністю блокувати допамінові рецептори в центральній нервовій системі — у похідних тиоксантенов є висока спорідненість до допаминовым D1 — і D2-рецепторів.

Фармакокінетика

Максимального рівня концентрація активної речовини в організмі пацієнта в середньому досягає через 3-6 годин після прийому. Біодоступність препарату при цьому становить близько 40%.

Незначною мірою лікарський засіб може долати плацентарний бар’єр, а також виділятися з грудним молоком. Метаболіти препарату нейролептичної активністю не володіють.

Після внутрішньом’язового введення діюча речовина «Флюанксолу» піддається ферментативному розщепленню на декановую кислоту і активний компонент цис-(Z)-флупентиксол, максимальна концентрація якого в сироватці досягається до кінця першого тижня після ін’єкції.

Дивіться також:  Спирива: інструкція із застосування, показання, ціна

Біологічний період напіввиведення «Флюанксолу» у стандартних випадках становить близько тридцяти п’яти годин. Препарат залишає організм пацієнта у вигляді метаболітів. Виводиться переважно через кишечник, деяка частина — нирками.

Свідчення

Лікарський засіб «Флюанксол» в добовій дозі до 3 мг застосовують у пацієнтів з наступними діагнозами:

  • депресії легкої і середньої міри, що супроводжуються підвищеною тривогою, астенією та значним зниженням ініціативи;
  • хронічні невротичні розлади, при яких розвиваються депресія і апатія; психосоматичні розлади з астенічними реакціями;
  • гостра і ситуаційно обумовлена тривога;
  • стресові стани, які не потребують седативної та/або снодійного ефекту (включаючи випадки, коли пацієнти можуть бути схильні до зловживання транквілізаторами).

У добовій дозі до 40 мг «Флюанксол» призначається при лікуванні психотичних станів з переважанням галюцинацій, параноидного марення та порушення мислення, які можуть супроводжуватися апатією, аутизмом та анергією.

У дозах від 40 мг до 150 мг на добу препарат використовується при резистентних до терапії гострих і хронічних психозах (включаючи розвинулися на фоні шизофренії), а також при абстинентному синдромі після вживання алкоголю.

Режим дозування

Дозування, форма препарату, частота і тривалість застосування лікарського засобу «Флюанксол» встановлюється лікуючим лікарем в індивідуальному порядку, з урахуванням показань і загальної схеми лікування.

При прийомі таблеток добова доза може варіювати від 1 мг до 40 мг, які можуть ділитися на три рази.

При внутрішньом’язовому способі введення препарату разова може становити від 20 мг до 200 мг за умови інтервалів тривалістю від двох до чотирьох тижнів.

Побічна дія

У числі найбільш поширених побічних дій у пацієнтів, які отримують препарат «Флюанксол», можуть спостерігатися:

  • транзиторне безсоння (особливо часто після попереднього лікування нейролептиками з седативним ефектом дії);
  • седативну дію (після прийому великих доз);
  • екстрапірамідні порушення (зазвичай при початку курсу терапії);
  • вкрай рідко — пізня дискінезія, як правило розвивається в результаті тривалого лікування.
Дивіться також:  Натрію бромід: інструкція із застосування, показання, ціна

З боку травної системи при призначенні «Флюанксолу» можливі транзиторні зміни функціональних тестів печінки.

Протипоказання до застосування

Лікарський засіб «Флюанксол» не використовується при:

  • гострої алкогольної інтоксикації;
  • гострої інтоксикації барбітуратами та/або опіоїдними анальгетиками;
  • коматозних станах;
  • злоякісному нейролептичному синдромі (ЗНС);
  • наявність в анамнезі центральної гіпертермії та токсичного агранулоцитозу;
  • порушення функції печінки і/або нирок;
  • паркінсонізму;
  • гострих гарячкових станах;
  • гіперчутливості до тиоксантеновым нейролептиків.

Застосування препарату в період вагітності і лактації не рекомендується із-за проникнення флупентиксола та його активного метаболіту через плацентарний бар’єр і в грудне молоко.

Особливі вказівки

Хворим в стані збудження або гіперактивності «Флюанксол» не слід призначати у малих дозах.

З обережністю препарат застосовується для терапії пацієнтів, які мають в анамнезі судомний синдром, захворювання серцево-судинної системи, хронічні гепатити.

У разі виникнення ЗНС використання «Флюанксолу» припиняється негайно, відразу після чого пацієнту необхідно провести невідкладну симптоматичну терапію.

Хворі, що раніше одержували нейролептики з седативним ефектом, при призначенні «Флюанксолу» повинні поступово припиняти прийом препаратів.

Пацієнти, які протягом тривалого часу приймають «Флюанксол», особливо у високих дозах, повинні регулярно обстежуватися з метою переходу на терапію меншими дозуваннями.

Незважаючи на те, що Флюанксол» не справляє відчутного седативного ефекту при прийомі препарату (особливо на початку лікування) пацієнтам рекомендовано утримуватися від керування автотранспортом та інших потенційно небезпечних занять, які можуть вимагати підвищеної уваги і швидких психомоторних реакцій. Обережність необхідно дотримувати аж до моменту, коли можна буде визначити індивідуальну реакцію на «Флюанксол».

Передозування

При прийомі «Флюанксолу» у дозуванні, що перевищує рекомендовану, можуть спостерігатися:

  • підвищена сонливість;
  • істотна гіпо — або гіпертермія тіла;
  • значне зниження артеріального тиску;
  • судоми.

Взаємодія з іншими ліками

Протипаркінсонічні засоби одночасно в прийомом «Флюанксолу» можуть бути призначені виключно за наявності відповідних показань. У профілактичних цілях при лікуванні «Флюанксолом» вони не застосовуються.

Дивіться також:  Доксазозин: інструкція із застосування, показання, ціна

«Флюанксол» не призначається одночасно з гуанетидином та іншими препаратами аналогічної дії.

При одночасному використанні «Флюанксол може надавати підсилює вплив на здатність етанолу та інших лікарських засобів пригнічувати діяльність центральної нервової системи. «Флюанксол» також здатний потенціювати дію засобів, що застосовуються для наркозу.

«Флюанксол» у разі одночасного прийому може зменшувати ефекти леводопи та адренергічних засобів.

При одночасному застосуванні з карбонатом літію у пацієнтів ймовірно розвиток екстрапірамідних розладів; з піперазином і метоклопрамідом — зростає ризик формування екстрапірамідних порушень.