Ідеологізація життя. «Залізна завіса»

В СРСР марксизм — ідеологія правлячої комуністичної партії — пронизувала всі сфери життя: політику, економіку, соціальну сферу, науку, освіту і культуру. Єдиним «правильним» з офіційної точки зору напрямком у мистецтві був визнаний «соціалістичний реалізм», який створював міфологізовану картину радянської дійсності.

Ідеологізація життя досягла апогею при І. В. Сталіна. Демократичні принципи радянської Конституції 1936 року вступали в разюча суперечність з радянськими реаліями. Суворий ідеологічний контроль поєднувався з політичними репресіями. Непідробний ентузіазм соціалістичного будівництва по сусідству з «дисципліною страху». Посилилися цензурні обмеження і заборони. Влада робила спроби поставити під контроль не тільки суспільні відносини, а й особисте життя громадян.

У 1920-ті роки почав складатися, а в 1930-ті роки остаточно сформувався культ особи Сталіна. Під цим терміном розуміється надмірне возвеличення заслуг вождя, створення навколо нього ореол непогрішності. В ідеології наростає державно-патріотичний ухил, що витісняє ідеї інтернаціоналізму.

З кінця 1930-х років державна пропаганда активно впроваджувала у свідомість людей догми «Короткого курсу історії ВКП(б)». Марксизм-ленінізм в обов’язковому порядку вивчали у вузах і школах. Військові паради та святкові демонстрації, спортивні свята і суботники, — все це повинно було сприяти комуністичному вихованню та єднанню суспільства і влади. Не допускалося інакомислення, ідейні противники жорстоко переслідувалося в кримінальному порядку.

Символом протистояння комуністичної та капіталістичної ідеології політики ізоляції СРСР від решти світу став сформований у 1920-ті роки «залізна завіса». Він носив обопільний характер. Створений при Сталіні інформаційний, політичний, прикордонний бар’єр ізолював СРСР від капіталістичного світу, обмеживши доступ до інформації про життя за кордоном, контакти з іноземцями, не допускаючи впливу на радянських людей «ворожої пропаганди».

Населення СРСР було позбавлене можливості вільно виїжджати за кордон, без санкції влади підтримувати контакти з іноземцями і отримувати інформацію із зовнішнього світу. Проти шлюбів з іноземцями були збудовані бюрократичні бар’єри, а в окремі періоди вони взагалі були заборонені. В умовах масових політичних репресій будь-які контакти з іноземцями і родичами за кордоном могли закінчитися арештом і звинуваченням у шпигунстві.

З іншого боку, Захід не менше побоювався «комуністичної зарази» і теж намагався максимально ізолювати себе від CCCP. Існування «залізної завіси» робило товариство «закритим», дозволяло владі більш ефективно проводити ідеологічну обробку населення, сприяло взаємному формування в СРСР і на Заході «образу ворога».

«Залізна завіса» прочинився після смерті Сталіна і остаточно розпався в 1991 році. Однак у 2014 році, у зв’язку з введеними Заходом проти Росії санкціями з приводу подій у Криму і на сході України, почалося фактичне зведення навколо Росії нової «залізної завіси».