Має єдине число слово туфлі

«Чий туфля? Моє!» — це знаменита фраза з радянського кінофільму «Кавказька полонянка», вимовлена героєм Георгія Віцина. Він вжив слово «туфлі» в однині, причому відразу у всіх трьох родах – жіночому, чоловічому і середньому. Як же правильно? А може, однини і зовсім немає?

У російській мові є ряд іменників, які не мають однини, наприклад, ножиці, окуляри, пасатижі, штани, ворота. Так само існують і іменники, що відносяться тільки до єдиного числа: срібло, нафту, злість. Словоформа «туфлі», безумовно, множини. І абсолютна більшість слів у нашій мові має як однину так і множину. «Туфлі» не належить до винятків. Щоправда, це слово все одно особливе. Вважається, що початкова форма іменників – це однина, називний відмінок. В словниках в якості початкової форми береться саме форма множини, а форма однини описується вже в самій словникової статті.

Ж або М?

Проте складним залишається питання, як правильно утворюється словоформа однини, якого вона роду. Звичайно, навіть людина, далека від лінгвістичної науки, не вживає у мовленні це слово в середньому роді. А ось аналогією чоловічого і жіночого роду існують. Можна порівняти: туфля-клоччя, туфель-трюфель. У спірних випадках варто звертатися до словника. Всі, як один – і Малий академічний словник, і Великий академічний словник, і популярний в народі словник Ожегова – говорять лише про одному варіанті: слово «туфля» жіночого роду. Але ж слово «мешти» також можна зустріти в словнику! Абсолютно вірно, і це не протиріччя. Справа в тому, що «туфель» — це форма слова «туфля» множини родового відмінка. Якщо у вас багато туфель, то слід вживати саме цю форму, але ніяк не «для дітей». У давальному ж відмінку слід говорити «черевичків» з наголосом на перший склад.

Дивіться також:  Що таке лексика?

Куди ставити будемо?

Питання наголосу актуальне і для самого слова «туфля». Перший або другий склад? У промові можна зустріти обидва варіанти, але лише один з них є правильним відповідно до літературної норми. Російська мова відноситься до мов з вільним і рухомим наголосом. Перше означає, що в словах наголос може падати на будь-який склад, на відміну, наприклад, від французького з його акцентами на останньому складі. Рухомий наголос означає, що в різних словоформах наголос може змінюватися, тобто якщо у всіх формах множини наголос падає на перший склад, то це не зобов’язує його залишатися там же в однині. Проте в даному випадку наголос зберігається на першому складі у всіх словоформах. Щоб легше запам’ятати, треба скласти риму, яка не дасть помилитися у майбутньому: тУфля – бУкля.