Має запах хлор

Цей хімічний елемент отримав свою назву від грецького слова, що означає «зелений». Атомний номер хлору – 17. Його відносять до хімічно активних неметаллам і включають в групу галогенів. Хлор знаходить широке застосування в промисловості. Знайшли для нього в свій час застосування й у військовій справі, використовуючи в якості отруйної речовини.

Властивості хлору

Хлор, будучи простою речовиною, при нормальних умовах в два з половиною рази важчий за повітря. З цієї причини небезпечні витоки такого газу: він здатний заповнювати підвали, нижні поверхи будівель, яри.

Цей газ жовто-зеленого кольору має різким запахом. Іноді хлористий запах може здатися солодкуватим. Приблизно так само пахне і хлорне вапно.

Хлор володіє дуже високою активністю. Він може з’єднуватися майже з кожним хімічним елементом з періодичної системи. З цієї причини в природних умовах цей газ зустрічається тільки у вигляді сполук або включається до складу мінералів.

Вперше хлор був отриманий у лабораторних умовах Карл Шеєле. Шведський хімік описав властивості газу і те, як він виділяється при взаємодії між соляною кислотою і пиролюзитом. Шеєле зазначив, що запах хлору в чомусь схожий з запахом «царської горілки» і вказав на відбілюючі властивості газу.

У 1811 році для нового хімічного елемента було запропоновано назву: «хлорин». Через рік хіміки скоротили це найменування, назвавши газ хлором. Одночасно був уведений термін «галоген». У буквальному перекладі це означає «солерод». Приписавши це назва того ж хлору, вчені згодом поширили новий термін на цілу групу хімічних елементів, в яку включений і хлор.

Отруєння хлором

Газоподібний хлор та його хімічні сполуки, які містять цей газ в активній формі, токсичні, небезпечні для здоров’я людини і тварин. При вдиханні хлору цілком можливо гостре (або хронічне) отруєння. Для всіх форм отруєння хлором характерна різка реакція на дію газу. Газ подразнює рецептори слизової оболонки дихальних шляхів. Це викликає захисні симптоми. У людини з’являється кашель, течуть сльози, дере в горлі.

Хлор здатний взаємодіяти з вологою, що міститься в слизовій оболонці. При цьому утворюється соляна кислота – вона і надає токсичну дію на організм.

Якщо концентрація хлору в навколишньому середовищі досить висока, людина може вже через кілька хвилин загинути. Звуження голосової щілини веде до зупинки дихання, настає втрата свідомості. Вени на обличчі і шиї здуваються.

При середній тяжкості отруєння у постраждалих зберігається свідомість, але можлива рефлекторна зупинка дихання на деякий час. Інші симптоми: біль за грудиною, різь в очах.

При легкій формі отруєння лише дратуються верхні дихальні шляхи. Симптоми минають через декілька днів.