Миансарова Тамара: біографія і особисте життя

Візитна картка цієї співачки – пісня «Чорний кіт». Напевно, кожен хоч раз чув цей нехитрий мотив і інтригуючий початок: «Жив та був чорний кіт за рогом…». Між тим Тамара Миансарова виконала величезну кількість пісень і прожила довге і цікаве життя. І зовсім мало хто знає, що в 80-х роках за версією польського журналу «Панорама» назвали співачку в ряду найбільш популярних виконавців останніх 25 років: у цьому списку були Шарль Азнавур, Едіт Піаф, Карел Готт і Тамара Миансарова.

Народилася Тамара в 1931 році в місті Зиновьевске, на Україні. Її батьки були артистами: тато грав у театрі, мама співала в опері. Вони і вдома часто співали, складаючи з маленькою донькою чудове тріо.

Коли сім’я переїхала до Мінська, почалася війна. Сім’я Ремневых пережила всі негаразди цього страшного часу. Після війни Тамара навчалась у музичній школі, а в 1951 році поступила в Московську консерваторію. Вона навчалась на фортепіанному відділенні, однак через рік її перевели на вокальне.

Кар’єра співачки

Закінчивши консерваторію, Ремньова працювала концертмейстером. І мріяла про велику сцену.

У 1958 році її мрія збулася: вона одержує третю премію на III Всесоюзному конкурсі артистів естради. Після цього починається її концертна діяльність, виступи в Мюзик-Холі, а потім і в квартеті.

Це був 1958 рік, і Ігор Гранів як раз шукав солістку для свого джазового квартету. Коли він почув Миансарову – зрозумів, що знайшов саме той голос і той образ, який шукав. Освіта, чарівність, чудовий голос, пластика – все в ній було у вищій мірі.

Саме з 1958 року починається зліт в її кар’єрі: тріумфальні виступи в Радянському Союзі, дружніх країнах, ефіри на радіо та телебаченні, любов публіки.

В 1962 році – виступ на молодіжному фестивалі в Гельсінкі, премія і золота медаль. Через рік Миансарова стає переможницею Міжнародного фестивалю в Сопоті.

Її пісні «Очі на піску», «Ай–люлі», «Сонячне коло», «Рижик», «Чорний кіт» підкорили серця мільйонів. Артистка записувала платівки, і вони розліталися по світу, радуючи серця слухачів. Як визнання таланту – звання Народної артистки Росії.

Спеціально для Миансаровой була створена група «Три плюс два», яку скрізь зустрічають захоплені шанувальники, фото артистки в кіосках «Союздруку» розкуповують миттєво, вона стала постійною гостею «Блакитного вогника» – найпопулярнішої новорічної передачі в СРСР.

Так було до 1970 року, а потім співачка різко зникла звідусіль, перестала виступати з концертами. За чутками, в цьому винен чиновник, якому Тамара не відповіла взаємністю. Вона поїхала в Донецьк, співала в українських містах, там їй присвоїли звання Заслуженої артистки Української РСР.

Повернулася Тамара Григорівна у 80-х, коли все змінилося, однак і час вже було інше, інші зірки світили на естрадному небосхилі. Миансарова викладала в Гітісі, брала участь у журі конкурсів, співала у програмах про ретро-музики.

Особисте життя

Життєрадісна і дуже красива артистка була заміжня чотири рази. Вона написала книгу «І в житті, і на сцені», у якій детально описала своє життя.

Першим її чоловіком був Едуард Миансаров – друг дитинства, у них народився син, однак скоро подружжя розлучилося.

Шлюб з композитором Леонідом Гариным тривав лише півроку – він трагічно загинув.

Третім чоловіком співачки став її адміністратор Ігор Хлєбніков, в цьому шлюбі народилася донька Катерина.

Останні 30 років життя Тамара Григорівна прожила з Марком Фельдманом, у неї троє онуків.

Тамари Федорівни не стало у 2017 році.

Відео по темі