Нахапетов Родіон Рафаїлович: біографія, карєра, особисте життя

Народний артист РРФСР Родіон Нахапетов Рафаїлович має за своїми плечима дивовижну долю актора, режисера і сценариста, яка пов’язана з трьома періодами творчого сходження: радянським, американським і російським. Серед безлічі професійних нагород, отриманих за талановиті кінороботи і режисерські проекти, особливу цінність має саме премія Гільдії акторів Росії, якої він був удостоєний за автобіографічну картину «Зараження». У ній він відобразив реальні події, що відбулися з власною матір’ю.

Унікальна «етимологія» імені талановитого актора, режисера і постановника – Родіона Нахапетова – пов’язана з його народженням, паспортним режимом в СРСР і менталітетом радянських монтажерів фільмів. Мати дуже важко народжувала сина і в його первісному імені «Батьківщина» спробувала втілити всю свою любов. Паспортистка ж при видачі документа, що посвідчує особу, внесла свою лепту у вигляді «Батьківщин», вважаючи, що його оригінальний варіант є помилковим. І тільки при вказівці в титрах імені актора в його дебютному фільмі монтажери завершили історію цього «багатостраждального» імені, вставивши ще й літеру «о».

Біографія і кар’єра Родіона Нахапетова Рафаїловича

21 січня 1944 року в українському місті П’ятихатка з’явився на світ майбутній популярний артист. Народження було дуже складним, так як це було пов’язане з військовим часом і підпільною діяльністю матері Галини Прокопенко. Полон, концтабір, втеча і пологи під бомбардуванням в руїнах одного з будинків зустріли новонародженого у всій своїй «принади». Його батько (вірменин за національністю) Рафаїл Татевосович Нахапетов після війни повернувся до себе додому, де його чекала дружина з дітьми.

У шкільні роки Родіон відвідував драмгурток. А після отримання атестата про середню освіту надходить з першої спроби у ВДІК, який і закінчив у 1965 році. Його дебютною роллю в кінематографі став персонаж Гени в стрічці Василя Шукшина «Живе такий хлопець» (1964), коли він ще був студентом. У цьому ж році він відзначився і кінороботою в «перший сніг». А через рік у картині «Мені двадцять років» режисера Марлена Хуциєва, знятої про молоді «шістдесятих», він вже стає на слуху в кінематографічних колах нашої країни.

Режисер Марк Донськой навіть запрошує його на роль Володимира Леніна в дилогію «Серце матері» і «Вірність матері». Останню картину Нахапетов зіграв вже в зрілому віці. По-справжньому актор став знаменитим після виходу в прокат картин «Ніжність» і «Закохані», зняту Эльером Ишмухамедовым про героїв свого часу: немногословном інтелігента і, відповідно, пожежному-взрывнике, біографія якого була списана з самого актора.

В даний час його акторська фільмографія налічує безліч робіт, серед яких особливо хочеться виділити ще й такі: «Пароль не потрібен», «Раба кохання», «Торпедоносці», «Закохані-2», «Режисер».

У 1972 році Родіон Нахапетов отримує диплом режисера, закінчивши курс Таланкіна у Вдіку. А з 1978 року він є актором і режисером «Мосфільму». В даний час його режисерська діяльність відзначена також дуже серйозною фільмографією, в яку входять, зокрема, картини: «З тобою і без тебе», «На край світу…», «Вороги», «Не стріляйте в білих лебедів», «кінець ночі», «Телепат», «Місія нездійсненна», «Росіяни в місті ангелів», «Прикордонний блюз», «Моя велика вірменська весілля».

Окремим етапом творчого життя (1991-2003 рр.) слід виділити роботу Родіона Рафаїловича в США, де він заснував кінокомпанію «RGI Productions», яка співпрацювала з ОРТ.

Особисте життя артиста

Перший шлюб Родіона Нахапетова з відомою актрисою Вірою Глаголєвої датований 1978 – 1988 роками. У цьому сімейному союзі з’явилися на світ доньки Ганна і Марія.

Під час розвитку творчої кар’єри в Америці стався розрив з першою дружиною. І його новою дружиною стала Наташа Шляпнікофф, яка згодом була його менеджером. В даний час вони щасливі і живуть разом в Москві.