Наталія Пивоварова: біографія, творчість, карєра, особисте життя

Російська співачка, засновниця і колишня учасниця музичної групи «Колібрі»

Біографія

Народилася Наталя в 1963 році в Новгороді. Мама — Лідія Петрівна Пивоварова, бабуся — Марія Абрамівна Спектор.

На початку 1980-х переїхала в Ленінград. У ці роки Наталія займалася у студії театру «Лицедії», працювала в танцювальному колективі Валерія Леонтьєва.

Була учасницею індустріальної групи Популярної механіки Сергія Курьохіна.

30 квітня 1988 року в підлітковому клубі «Романтик», в якому працювала Наталія, пройшло перше виступ групи з програмою «Канікули кохання» — вони виконували шлягери 1960-х років. Протягом наступних десяти років групою за участю Наталії було випущено 5 альбомів.

У 1989 році організувала і очолила вокальну групу «Колібрі». Група була добре відома як в Росії, так і в багатьох країнах світу, своїми музично-театральними перфомансами. Наталя була універсальним артистом, так як була і автором, режисером і одним з виконавців.

Освіта

У 1996 році закінчила Школу-студію Слави Полуніна при Клоун-Мім-Театр «Лицедії»; у 2000 році — закінчила Санкт-Петербурзький державний університет культури і мистецтв.

За час роботи в «Колібрі» було випущено 6 альбомів групи на відомих міжнародних фірмах звукозапису. Група «Колібрі» стала Лауреатом багатьох міжнародних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів.

Перші зарубіжні гастролі відбулися влітку 1990 року в Парижі в рамках фестивалю «Рок зі Сходу». Надалі група неодноразово виступала і за кордоном.

У 1991 році одна з Ленінградських студій «Леннаучфильм», знімає документальний фільм про творчість групи. Це був фільм, з оригінальною назвою «В Парижі і вдома» режисера А. Мартиненко.

У 1998 році були зйомки фільму «Залізна п’ята олігархії» реж. Олександра Баширова, де Наташа зіграла дівчину легкої поведінки.

18 грудня 1998 року Наталя залишила гурт і зайнялася сольною кар’єрою, створивши музичне об’єднання «Соус». Займалася театральною діяльністю (була керівником проекту «Такий театр»).

Дивіться також:  Ірина Уварова: біографія, творчість, карєра, особисте життя

 

Чоловік — Олександр Лушин, музикант, учасник групи «Препинаки».

дочка Аделаїда Лушина (нар. 6 вересня 1989 року);

син Яків Лушин (нар. 18 жовтня 1993 року).

Народився 16 вересня 1970 року в Ленінграді в родині працівників культури.

У 1990-ті роки став відомий широкій публіці як співак і музикант. В якості соліста брав участь у музичних проектах: «Молодші брати» «Препинаки», «Хіль і сини», Тріо «Одеколоновый Дует Саша+Наташа». «Опади». Альбом з його піснями до вистави «Докопатися до істини-2» записаний з групою «Markscheider Kunst».

У 1997-1998 рр. працював на «Ельдорадіо» як «Ді-джей Олександр Окнов».

Працював також і провідним

З 1998 по 2002 р. — ведучий програм «Сегоднячко-Пітер» (ТНТ), «Червона стріла» (НТВ), «Прокидайся, Пітер!» (НТВ).

З 2002 по 2003 р. – ведучий програми «Новий ранок» (ДТРК «Петербург»)

З 2003 по 2005 р. – ведучий-модератор телеканалу «СТО» (програми «У робочий полудень», «Маленький подвійний», «Простими словами» і ін).

У 2005-2006 роках – працював на ДТРК «Петербург» (передача «Не вчасно»).

У 2007 р. — музичний продюсер х/ф «Кисень» (реж. В. Вирипаєв, продюсерська компанія «Червона стріла»).

У 2001 році разом з Наталею Півоварової і колишніми однокурсниками Олександром Баргманом та Іриною Полянської брав участь у створенні «Такого театру».

 

Дискографія

У складі групи «Колібрі»:

«Манера поведінки» (1991)

«Маленькі трагедії» (1992)

«Знайди 10 відмінностей» (1995)

«Без цукру» (1997)

«Ремікси» (1998)

Сольно виконала :

Вулиця Зелінського (2008)

Брала участь у записі:

Vova та Орган внутрішніх справ. Неможлива любов (1992)

Акторські роботи

1997 — «Брат» — камео

1998 — «Залізна п’ята олігархії» — дівчина легкої поведінки

1999 — «Вулиці розбитих ліхтарів — 2» — журналістка

Дивіться також:  Поліна віардо: біографія, карєра, особисте життя

вийшов на екрани в 2008 — «Не думай про білих мавп» — епізодична роль

Загинула 24 вересня 2007 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди в Криму. Автомобіль, керований Наталею, близько чотирьох годин ранку виїхав на смугу зустрічного руху. Аварія сталася вночі. Накрапав дощ, дорога була мокрою. Автомобіль Півоварової виїхав на смугу зустрічного руху в той момент, коли назустріч наближався автомобіль ВАЗ-2101.

Сталося лобове зіткнення, під час якого водії обох машин, а також пасажир «копійки» — 27-річний житель Умані — загинули на місці. — У Фольксвагені Півоварової спрацювала подушка безпеки навпроти пасажира переднього сидіння, що врятувало життя 24-річній жительці Воронежа. Дуже пощастило її дев’ятимісячної донечки, що с
пить на задньому сидінні: дівчинка отримала лише кілька подряпин.

Поховано 27 вересня 2007 року на Богословському кладовищі в Санкт-Петербурзі.

Пам’ятник Наталії Півоварової — робота скульптора Ольги Алексєєвої. На високому постаменті з чорного полірованого граніту встановлений бюст співачки. Поруч зі скульптурою — кам’яні мікрофон і троянди. На лицьовій грані п’єдесталу викарбувана епітафія, православний хрест, ім’я та роки життя актриси. Перед надгробком розбитий невеликий квітник, утворений балками з граніту в тон постаменту. Могила оточена бетонним цоколем, на якому стоїть кована огорожа, покрита білою фарбою. Ділянка засипаний кам’яною крихтою.