Озеров Юрій Миколайович: біографія, карєра, особисте життя

Юрій Озеров – всесвітньо відомий режисер. Його монументальна кіноепопея «Звільнення» стала помітною віхою в кінематографії. У своїй творчості режисер прагнув висловити правду життя. Прагнення до реалістичності властиво більшості з творчих проектів Юрія Озерова.

З біографії Юрія Озерова

Юрій Миколайович Озеров з’явився на світ 26 січня 1921 року в Москві. Його батько був співаком Великого театру. Предки по лінії батька все життя віддали богослужіння. Чоловіки цього роду відрізнялися красивими і співучими головами. Дід по материнській лінії займався лікуванням. Брат Юрія, Микола, став відомим на всю країну спортивним коментатором.

З юних років хлопчики ввібрали в себе дух високої культури: в будинку часто брали відомих акторів, режисерів і співаків. В архіві сім’ї збереглося фото, де зображений маленький Юра, що сидить на руках у К. С. Станіславського.

Будучи дитиною, Юрій захопився малюванням. Один час він навіть відвідував художню школу. Але після десятирічки юнак вирішив стати актором. До початку війни Юрій встиг два роки провчитися в Гітісі.

Коли почалася війна з нацистами, Озеров йде на фронт зв’язківцем. За роки війни він дослужився до майорського чину, встигнувши за рік до Перемоги закінчити Військову академію. Фронтові спостереження зародили в ньому думка: подвиг народу повинен бути відображений в кіномистецтві. Серед нагород Озерова – медалі «За оборону Москви», «За взяття Кенігсберга», «За перемогу над Німеччиною».

Творчий шлях Юрія Озерова

Закінчилася війна. Юрій Миколайович вирішує продовжити освіту. Він стає студентом театрального інституту, а потім переводиться на режисерський факультет Вдіку. Його наставником став талановитий педагог В. Савченко.

Серед однокурсників Озеров відрізняться прагненням до реалізму. Він вибирав такі сюжети, які полонили глядачів щирістю і глибиною.

Перші творчі роботи режисера стали внеском у скарбницю світового кінематографу. Серед них – кінострічки «Арена сміливих», «Син», «Кочубей».

З’явилася і робота Озерова про радянському мистецтві. Це був фільм «святковий вечір», де йшлося про знаменитих музикантів. Успіхом користувалася і стрічка за мотивами творів Гашека, знята в співдружності з чеськими майстрами кіно. Фільм відрізняла гумористична манера.

У 60-ті роки Озеров взявся за створення великої епопеї «Звільнення». Картина поєднала в собі особливості художнього та документального кіно. З детальною точністю режисер відтворив батальні сцени. Особливе звучання фільму надав емоційне напруження акторської гри. Одним з консультантів фільму став Р. К. Жуков. За цю роботу автор фільму був нагороджений орденом Леніна.

Останніми роботами Юрія Озерова про війну стали картини «Трагедія століття» і «Ангели смерті», створені вже в 90-ті роки.

Особисте життя Юрія Озерова

Першою дружиною Озерова стала Раїса Сухомлинова. Їх спільний син Володимир згодом став доктором технічних наук, викладав в МГУ. Інший син Юрія Озерова, Микола, працює перекладачем.

Другою дружиною режисера стала Діляра Керимовна Озерова. Вона була старша за чоловіка на десять років і працювала художником по костюмах. Озеров зустрів її вперше на зйомках одного з фільмів. Після цього вони не розлучалися.

Юрій Миколайович пішов з життя 16 жовтня 2001 року в столиці Росії. Похований Озеров на Введенському кладовищі.