Виховання підлітка: рекомендації

Підлітковий вік – це час, коли дитина виявляється «важкою» не тільки для оточуючих, але і для самого себе. Батьки, як найближчі люди повинні набратися терпіння і вміти грамотно вибудувати в сім’ї теплі і довірчі відносини.

Батьки для маленької дитини є незаперечним авторитетом саме тому, що без них він поки беззахисний і недосвідчений. Іде час, дитина дорослішає, і батьківська репутація вже не базується на перевагах віку. Підліток починає активно відстоювати свою незалежність, право задовольняти власні потреби та цілі.

Небезпечний вік

Батьки опиняються на роздоріжжі – як налагодити стосунки з дітьми-підлітками? Якщо дорослі вибирають шлях беззаперечного підпорядкування, заборон, погроз і тиску – це неминуче призведе до втрати батьківського авторитету. А потім неминуче – до втрати контакту і взаєморозуміння. Підліток буде рахуватися з батьківським думкою лише тоді, коли довіряє йому.

В результаті суттєвих гормональних змін в організмі підлітка змінюється і її психіка. У поведінці з’являються:

  • тривожність;
  • імпульсивність;
  • дратівливість;
  • невпевненість у собі;
  • негативізм;
  • почуття самотності;
  • підвищена увага до своєї зовнішності.

Найбільш значущою діяльністю стає не навчальний процес, а спілкування з однолітками, орієнтація на їх думку. Підлітки об’єднуються у великі або малі групи різного роду. Найважче тепер для підлітка – це опинитися в групі хлопців знедоленим. Адже від того, як він зможе в ній себе проявити, залежить його майбутня успішність.

Батькам підлітка в цей час потрібно бути гранично обачними в заборонах: не ходи, не дружи, не одягай, не бери… Потрібно приготуватися до того, що якщо на одних і тих же вагах виявляться статус дитини в групі і батьківська заборона, в більшості випадків переважить перше.

Доведеться запастися терпінням, зіткнувшись з підлітковою модою, нестерпним музикою, незвичним сленгом, зухвалим зовнішнім виглядом. У цей непростий для обох сторін час небезпечно входити в тривалий конфлікт з бунтівним чадом, так як є ризик втратити його довіру.

Як правильно спілкуватися з підлітком

Щоб зберегти взаєморозуміння з власною дитиною, слід скористатися порадами психологів:

  • Манера спілкування з підлітком кардинально відрізняється від спілкування зі школярем молодших класів. Розмовляти з підлітком треба на рівних позиціях як з дорослим, звертаючись до його розуму.
  • Жодних монологів, выпытываний, нотацій, критики, порівняння з іншими, тим більше наказів і розпоряджень, бути не повинно. Що встигли виховати, то й встигли. Тепер можливий тільки діалог.
  • Інтонація при спілкуванні завжди спокійна, тепла і доброзичлива.
  • Не можна висміювати недоліки чи ставитися до нього як до маленького в присутності інших людей, тим більше його друзів.
  • Бажано познайомитися з друзями сина або дочки, запрошувати у свій будинок на спільні заходи. Тільки так вдасться вчасно попередити можливий негативний вплив приятелів.
  • Важливо «підлаштуватися» під модні молодіжні захоплення підлітка, під коло його інтересів. Зібрати необхідну інформацію, взяти участь разом або акуратно запропонувати щось менш радикальне.
  • Частіше цікавитися думкою підлітка про побутові речі і про життя взагалі». Висловлюючи свою позицію, корисно задавати питання, як ти думаєш чому так? Саме питання, а не готові відповіді розвивають мислення людини.
  • Щодня знаходити позитивні причини для вираження схвалення.
  • Не перешкоджати тривалого спілкування з ровесниками, адже саме в цьому віці активно засвоюються комунікаційні навички. В сучасних реаліях благополучність дорослої людини на 80 % залежить від уміння успішно взаємодіяти і лише на 20% від його професіоналізму.
  • Незважаючи на виникаючі складнощі, батьки зобов’язані продовжувати готувати своїх дітей-підлітків до самостійного життя. Їх необхідно вчити:

    • по відношенню до справ – вольового поведінки, відповідальності, вміння визначати цілі і досягати їх,
    • по відношенню до взаємодії з іншими – витримці, конструктивного виходу з суперечностей,
    • по відношенню до себе – позитивному сприйняттю.

    Не тільки розповідати, але й обов’язково підкріплювати своїм прикладом – тільки таким способом можна допомогти своїй дитині стати успішним дорослим.

    В основу таких відносин повинні лягти:

    • відмова батьків від авторитарного стилю спілкування;
    • визнання підлітка як особистості;
    • уважність до його потреб і справах;
    • повага його прав на власні бажання і почуття.

    Від батьківської майстерності та сімейної атмосфери в чому залежить те, з яким емоційним настроєм, навичками і самооцінкою підліток вступить в пору юнацтва.