Віктор Іванович Зінчук: біографія, карєра й особисте життя

Віктор Зінчук – музикант, композитор, диригент, аранжувальник класики, доцент Московського Інституту культури і мистецтв, професор міжнародної академії наук Сан-Марино, віртуозний гітарист, відзначений багатьма нагородами і увійшов в книгу рекордів Гіннеса за технічну гру.

 

Біографія

Народився майбутній віртуоз у родині відставного військового в квітні 1958 року в столиці Росії. З раннього дитинства у дитини виявили ідеальний слух, і вже в 11 років він освоїв гітару і став завсідником шкільних конкурсів, виступів і концертів самодіяльності.

Віктор зрозумів, що гітара – його любов на все життя і після школи поступив в музичне училище, вирішивши здобути освіту гітариста і диригента. Він був настільки талановитий, що в 1978-му ще студентом отримав пропозицію працювати зі знаменитим Естрадно-симфонічним оркестром, а через рік став професіоналом вищої кваліфікації.

Кар’єра

У 1980-му Віктор Іванович Зінчук закінчив навчання і став експериментувати з музикою в різних жанрах, намагаючись знайти щось своє. Талановитому гітаристу ради були скрізь. Він встиг попрацювати з тодішніми зірками – від Юрія Антонова до Алли Пугачової, яка завжди допомагала молодим талантам. Гра Віктора захопила зірку радянської естради, і вона сама зателефонувала йому з пропозицією. Він керував музичними колективами, робив аранжування, створював власні музичні композиції для оркестрів.

У 1983-му отримав престижну музичну нагороду в Баку, а в 1988-му на центральному телебаченні про нього вийшов документальний фільм. Після цього Зінчук повністю пішов в сольні проекти. Тоді народилися його відомі аранжування класики: Паганіні, Бах, Бетховен, Римський-Корсаков. До речі, як раз за «Політ Джмеля» останнього, виконаного Віктором на гітарі, він потрапив у книгу рекордів Гіннеса (20 нот в секунду, 2011 рік). У цьому ж році написав всю музику для документального циклу фільмів «Polar Bridge».

Наступні кілька років для віртуозного музиканта стали дуже насиченими – він, вже культовий гітарист, гастролює по всій Європі і Радянському Союзу, перемагає майже у всіх конкурсах, отримує масу нагород. Але перший збірник Віктора, де сплітаються класичні аранжування з його авторськими композиціями, вийшов тільки в 1994-му році. У 1995-му Зінчук отримав червоний диплом столичного університету культури, а в 2005-му став Заслуженим артистом Росії і створив видеошколу для початківців шанувальників гітари.

На творчість віртуоза вплинули його подорожі по світу. Ірландія з її неймовірною містичної природою і героїчної міфологією надихнула музиканта на нові твори, і в 2010 виходить один з кращих його збірок «Кельтський альбом». В США спеціально для нього виготовили золоту гітару, а кілька музичних компаній безкоштовно постачають йому апаратуру.

Особисте життя

Віктор не любить пускати сторонніх у своє приватне життя, і тому про неї відомо небагато. Перваю сім’я, яку Зінчук створив ще зовсім молодим, проіснувала недовго – аж до загибелі 2-х річного сина. Хлопчик потонув, і пара після цього не змогла продовжити відносини. Другий шлюб виявився більш щасливим для віртуоза. Він любить дружину і виховав сина, який одержує юридичну освіту.

Зінчук – один з членів футбольної команди «Старко». Звичайно, це не професійний спорт, просто дозвілля музикантів і артистів, але травми там цілком реальні – після розриву зв’язки музикант переніс операцію і заново вчився ходити.