WBC в аналізі крові: розшифровка показань

Аналіз крові на WBC відносять до спільного аналізу. Головне завдання такої діагностичної процедури – визначення числа лейкоцитів у крові. Знаючи цей показник, лікуючий лікар здатний оцінити загальний стан пацієнта, уточнити діагноз і призначити правильне лікування.

Що таке WBC

Кров людини містить у своєму складі сотні окремих компонентів. Кожен з них в нормі має цілком певні кількісні показники. Загальний аналіз крові дає можливість провести гранично широке дослідження і виявити, чи є в організмі ворожі агенти, який імунітет людини, як ведуть себе ферменти і гормони. Аналіз крові показує її хімічний і фізичний склад.

Під абревіатурою WBC (від англ. white blood cell) ховається якісний склад лейкоцитів у крові. За кількістю лейкоцитів (званих також білими кров’яними тільцями) фахівець здатний визначити загальний стан пацієнта, а також можливу наявність в організмі деяких видів патології. Визначення рівня білих кров’яних тілець дає можливість виявити запалення і інфекційні захворювання. Стрибки такого показника є свідченням імунних розладів і алергічних реакцій.

При клінічному дослідженні забраного з вени пацієнта біологічного матеріалу визначення WBC є обов’язковим. Вважається, що білі кров’яні тільця реагують на найменші зміни в організмі. Ці процес і відображаються в кількісному складі крові.

Білі кров’яні тільця утворяться так званих стовбурових клітин кісткового мозку. У процесі свого дозрівання вони проходять ряд стадій. При цьому клітина разом з містяться в ній ядром зменшується. У кров потрапляють зрілі лейкоцити. Живуть клітини недовго: склад крові весь час оновлюється. Кількість лейкоцитів зростає у відповідь на пошкодження тканин. Метою запальної відповіді є обмеження пошкодження, відновлення тканини, видалення загрозливого фактору.

Види лейкоцитів

Прийнято виділяти кілька основних різновидів білих кров’яних тілець:

  • базофіли;
  • нейтрофіли;
  • моноцити;
  • еозинофіли;
  • лімфоцити.

Лейкоцити утворюються в кістковому мозку. Всі види білих кров’яних тілець присутні в крові у стабільних пропорціях. Чисельність лейкоцитів може змінюватися протягом дня. Однак у нормі кількісні показники цього типу знаходяться в межах референсних значень.

Головними захисниками організму вважаються нейтрофіли. Коли організм уражається інфекцією, відбувається швидка вироблення таких клітин. Вони приступають до ліквідації небезпечних бактерій і вірусів. Нейтрофіли поглинають шкідливі бактерії, що виробляють їх переробку і виводять за межі організму.

Базофіли в організмі присутні у досить обмеженій кількості. Вони активно виробляються в разі проникнення в організм небезпечних алергенів. Цей вид клітин вивільняється при контакті з алергенами. Базофіли блокують їх згубний вплив.

До складу еозинофілів входять особливі гранули з сильнодіючою речовиною. Такі клітини активізуються у разі контакту з інфекцією.

Моноцити прийнято відносити до незрілим кров’яним клітинам. В їх функції входить виявлення вірусних, інфекційних та бактеріальних агентів, а також їх подальша ліквідація. Моноцити містяться в крові і лімфатичних вузлах.

Лімфоцити відповідають за імунну пам’ять. Їх обов’язок – зміцнення захисних функцій організму. Лімфоцити вступають в дію в разі проникнення в організм інфекції.

Кожен з описаних типів клітин робить свій вплив на організм, але головне їх дія полягає в тому, що вони дають організму можливість протистояти стороннього проникнення.

Норма лейкоцитів у крові

Нормативні значення для лейкоцитів коливаються в межах від 2,5 до 6,0 одиниць на 10^9 л. Рівень наявності білих кров’яних тілець знаходиться в залежності від віку пацієнта:

  • у новонароджених: 10-13 одиниць на 10^9 л;
  • у дітей 5-10 років: 4,8-14,5 одиниць на 10^9 л;
  • у дорослих пацієнтів: від 4 до 10 одиниць на 10^9 л.

Наведені діапазони значень є загальноприйнятими. Якщо за результатами дослідження крові виявлені відхилення від нормативних значень, лікар може запропонувати пройти ряд додаткових діагностичних процедур. Метою такої діагностики буде виявлення причини відхилень і вироблення тактики лікування хвороби.

Показання до проведення аналізу WBC

WBC-аналіз призначають в наступних основних випадках:

  • при підозрі на розвиток запалення або інфекційного захворювання;
  • при підвищеній температурі тіла, коли нема симптомів, що свідчать про простудному захворюванні;
  • при наявності ломоти у м’язах і суглобах;
  • у разі нападів головного болю.

З’ясувати рівень лейкоцитів необхідно, якщо є підозра про наявність підозрілих відхилень з боку імунної системи. Аналіз на білі кров’яні тільця буде обов’язковою на ранній стадії боротьби із запаленнями. Розшифровк
а показника WBC допоможе визначити загальний стан організму.

Для аналізу роблять забір капілярної або венозної крові. Аналіз крові на білі кров’яні тільця здається в умовах лабораторії, на голодний шлунок, у першій половині дня. Приймати їжу напередодні слід за 10-12 годин до забору крові. Не рекомендується пити чай, кава, інші міцні напої. За 3-4 дні до виконання аналізу необхідно відмовитися від алкоголю.

На якісний склад лейкоцитів цілком здатні спричинити стресові ситуації. Тому необхідно уникати перед виконанням діагностичної процедури фізичного та емоційного напруження.

На достовірність результату у жінок можуть впливати менструальний цикл, вагітність: у ці періоди число лейкоцитів підвищується.

Розшифровка результатів WBC

Правильну розшифровку результатів аналізу на лейкоцити здатний дати тільки досвідчений фахівець. Самостійна розшифровка параметрів цілком може призвести до постановки неправильного діагнозу, що може бути небезпечним для здоров’я.

Прийнято вважати, що відхилення показників в бік їх збільшення характерно для таких станів:

  • гостре респіраторне захворювання;
  • туберкульоз;
  • грип;
  • інфекційна патологія;
  • вірусне захворювання;
  • запалення печінки;
  • токсоплазмоз.

Високий рівень лейкоцитів іноді є свідченням зовнішньої або внутрішньої крововтрати. Слід пам’ятати, що коливання рівня лейкоцитів може і не бути пов’язано з ураженням організму. Вплинути на дані аналізу здатні деякі лікарські препарати (наприклад, мефенитоин, дилантин, стероїди).

Якщо спостерігається зниження кількості білих кров’яних тілець, це може бути обумовлено:

  • ураженням кісткового мозку;
  • зниженням імунітету;
  • пухлинами різного виду;
  • порушеннями в роботі надниркових залоз;
  • розсіяний склероз.

Лейкоцити в організмі відповідальні за імунітет. Їх число скаже лікаря про те, в якому стані знаходяться захисні сили організму, може він боротися з чужорідними тілами і токсинами.

За співвідношенням різних видом лейкоцитів можна визначити, чи відбуваються в організмі онкологічні процеси. Якщо нейтрофіли становлять 60-70% від загального числа частинок, можна припускати інфекційні захворювання (ангіну, пневмонію, синусит, бронхіт), хронічне порушення обмінних процесів або інфаркт. Якщо вміст нейтрофілів знижений, не можна виключати краснуху, кір, грип, черевний тиф. Така ж картина характерні для пацієнтів, які перенесли прийом противірусних препаратів або хіміотерапію.

Якщо еозинофілів у крові більше ніж 5% від загального числа лейкоцитів, лікар може припустити, що у пацієнта розвивається алергія, кишкові паразити і навіть лейкоз. Зниження цього показника спостерігається при отруєнні важкими металами і на початку запального процесу.

Базофіли в разі норми в крові дорослої людини практично не визначаються: їх у складі крові не більше 0,5% від загального числа лейкоцитів. Якщо цей показник виріс, то можливі: нефроз, вітряна віспа, гіпотиреоз, алергія на ліки.

Основне завдання моноцитів – поглинати відмерлі бактерії і клітини. Якщо кількість таких клітин перевищує норму, не виключені мононуклеоз, сифіліс, туберкульоз, ревматоїдний артрит. Зниження параметра спостерігається після перенесеного пацієнтом важких операцій.

Один аналіз крові не дозволяє з’ясувати справжню причину відхилень в організмі. Для уточнення діагнозу необхідно пройти ряд додаткових діагностичних процедур. На основі отриманого комплексу даних лікар призначає відповідне лікування. Запорука відновлення функцій організму – своєчасна і точна діагностика.